Фонд FemCAT, об'єднання каталонських підприємців, організував традиційне бенчмаркінгове відрядження до Південної Кореї, щоб вивчити феномен так званого «економічного дива» цієї країни. Як повідомляє видання Diari ARA 15 листопада 2025 року, делегація з близько 30 осіб — підприємців, ректорів чотирьох найбільших публічних університетів Каталонії (UAB, UB, UPF та UPC) і журналістів — відвідала Сеул, Пусан та інші ключові точки країни, щоб на місці зрозуміти, як Корея перетворилася на сьому найбільшу експортну державу світу.

Ключовою концепцією, яка вразила учасників, стала місцева культура pali-pali (빨리빨리, «швидко-швидко»), що пронизує всю адміністративну та бізнесову сферу. За словами каталонського підприємця Карлоса Кіка (Carlos Kik), який заснував у Кореї шість стартапів, «я створив свою компанію лише за 30 хвилин», тоді як у Барселоні аналогічні процеси розтягуються на місяці. «Якщо ми, каталонці, хочемо бути взірцем, треба прибрати бюрократію і діяти швидше», — резюмував він.

Головні висновки поїздки презентував президент FemCAT Оріол Гіша (Oriol Guixà): «Корея є суверенною країною, а Каталонія — ні. До того ж корейська економіка зробила ставку на промисловість як головний двигун розвитку». За його словами, саме промислова політика, орієнтована на приватний сектор, вивела країну з руїн після Корейської війни (1950–1953), коли було зруйновано 50% промислових потужностей і 40% житла, а загальні втрати сягнули 83% ВВП 1953 року.

Директор Інституту економічних досліджень Кореї (KERI) Текю Лі (Taekyu Lee) пояснив, що «уряд створює інфраструктуру, а бізнес забезпечує швидкість та інновації». Десятиліття «золотої ери» — з 1960-х до 2000-х — супроводжувалися середньорічним зростанням ВВП на душу населення на 9–10%. Сьогодні ВВП на душу населення Південної Кореї становить 33 491 євро (дані 2024 року), що вище за іспанський показник, а рівень безробіття не перевищує 3%. Водночас лише Samsung формує понад 20% усього ВВП країни.

Делегація відвідала Пусанський порт — другий у світі за обсягом контейнерного транзиту. У 2024 році через нього пройшло 13,5 млн TEU, а до 2030 року планується збільшити цей показник до 32 млн TEU. Також були оглянуті технопарк Pangyo Techno Valley (корейська «Кремнієва долина»), корпорації Naver, Poongsan Ulsan Plant та дослідницький університет KAIST, який називають «корейським MIT».

Окрему увагу приділили феномену халлю (hallyu) — корейській культурній хвилі, яка охоплює кіно (включно з серіалом «Гра в кальмара»), музику K-pop (BTS, Blackpink) та косметику. За словами дослідниці Хьонджі Лі (Hyunji Lee) з KOFICE, експорт контенту халлю зріс на 313% за період 2010–2023 років.

Втім, учасники відзначили й виклики: Південна Корея опинилася між США та Китаєм у торговельній війні, має найнижчий рівень народжуваності у світі й переживає період економічної стагнації. У відповідь країна робить ставку на нові технології: квантові обчислення, штучний інтелект, водневу енергетику та робототехніку. «Вони вирішили боротися з проблемами через інновації», — підсумувала генеральна директорка Mullor S.A. Мерсе Мульор (Mercè Mullor).