Професор організації підприємств Університету Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія Моніка Пельєхеро (Mónica Pellejero) виступила з аналітичною статтею, опублікованою 21 листопада 2026 року в The Conversation та передрукованою La Vanguardia, у якій спростовує поширений стереотип про те, що покоління Z має «проблеми» з роботою. На думку дослідниці, напруженість, яку часто приписують молодим працівникам, насправді є проявом давніх організаційних проблем, які стали помітнішими завдяки приходу нового покоління.

«Коли ми приписуємо цю напруженість віку працівників, ми перестаємо дивитися на компанії, в яких вони працюють», — зазначає Пельєхеро.

Свої аргументи авторка підкріплює даними метааналізу, опублікованого в Journal of Organizational Behavior, який виявив мало систематичних відмінностей між поколіннями в різних аспектах трудового життя. Дослідники наголошують на складності відокремлення ефектів віку, історичного періоду та поколіннєвої належності.

Окрему увагу приділено експерименту, опублікованому в Nature у 2024 році, в якому взяли участь 1 612 співробітників Trip.com. Протягом шести місяців одна група працювала п'ять днів на тиждень в офісі, інша — за гібридною моделлю (три дні в офісі, два вдома). Серед працівників із гібридним графіком кількість звільнень скоротилася приблизно на третину, а задоволеність роботою зросла. Жодних негативних наслідків для продуктивності чи кар'єрного зростання не зафіксовано. До експерименту керівники очікували незначного падіння продуктивності; після ознайомлення з результатами вони переглянули свою думку.

Згідно з глобальним опитуванням Deloitte 2026 року серед понад 22 500 міленіалів та представників покоління Z із 44 країн, 25% учасників покоління Z віддають перевагу швидким підвищенням, тоді як 44% схиляються до поступової кар'єрної прогресії. Водночас 76% висловлюють зацікавленість у керівних посадах у майбутньому. Ці дані спростовують тезу про втрату інтересу до професійного зростання серед молоді.

Опитування також показує, що 69% представників покоління Z зазначають: вартість або доступність житла впливає на їхні професійні рішення та місце роботи. Крім того, 74% міленіалів та представників покоління Z використовують штучний інтелект у повсякденній роботі.

Окремо Пельєхеро звертає увагу на вплив автоматизації на навчання новачків: «Якщо зникає частина роботи, яка дозволяла набувати досвіду, як розвиватимуть своє судження ті, хто починає?» — запитує авторка, закликаючи компанії не просто економити час за допомогою ШІ, а свідомо створювати механізми передачі досвіду.

«Гнучкість, автономія чи можливості для навчання зазвичай подаються як турботи покоління Z. Однак не треба бути молодим, щоб хотіти розумного графіка, відчувати себе почутим або уникати непотрібних процедур. Людина з двадцятирічним досвідом також може бути втомлена від непродуктивних нарад», — підсумовує Пельєхеро, додаючи: «Можливо, найцікавіше питання не в тому, як змусити покоління Z адаптуватися до компаній, а в тому, чому компанії можуть навчитися від тих, хто ще не перестав ставити під сумнів те, як вони працюють».